Етапи ліквідації підприємства


Відповідно до ст. 37 Цивільного кодексу України формами припинення юридичної особи є ліквідація або реорганізація.

При ліквідації юридична особа припиняє свою діяльність без правонаступництва, тобто переходу своїх прав та обов'язків до інших осіб. При реорганізації також має місце припинення юридичної особи, але її права, зобов'язання i майно переходять до іншої юридичної особи в порядку загального правонаступництва.

Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражу. Реорганізація підприємства, яка може викликати екологічні, демографічні та інші негативні наслідки, що зачіпають інтереси населення території, повинна погоджуватися з відповідною Радою народних депутатів.

Підприємство ліквідується також у випадках:

· визнання його банкрутом;

· якщо прийнято рішення про заборону діяльності підприємства через невиконання умов, встановлених законодавством і в передбачений рішенням строк не забезпечено додержання цих умов або не змінено вид діяльності;

· якщо рішенням суду будуть визнанні недійсними установчі документи і рішення про створення підприємства;

· на інших підставах, передбачених законодавчими актами України.

При реорганізації і ліквідації підприємства звільнюваним працівникам гарантується додержання їх прав та інтересів відповідно до трудового законодавства України.

Підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.

У разі злиття підприємства з іншим підприємством усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до підприємства, яке виникло в результаті злиття.

При приєднанні одного підприємства до іншого останньому переходять усі майнові права та обов'язки приєднаного підприємства.

У разі поділу підприємства до нових підприємств, які виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки

При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

Ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником або уповноваженим ним органом, а у випадках банкрутства підприємства - судом або арбітражем. За їх рішенням ліквідація може провадитись самим підприємством в особі його органу управління.

Власник, суд (арбітраж) або орган, уповноважений створювати підприємства, який прийняв рішення про ліквідацію підприємства, встановлює порядок і строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторів, який не може бути менш двох місяців з моменту оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який провадить ліквідацію підприємства, вміщує в офіційній пресі за місцезнаходженням підприємства публікацію про його ліквідацію і про порядок та строк заяви кредиторами претензій. Поряд з цією публікацією ліквідаційна комісія (орган, що провадить ліквідацію) зобов'язана провести роботу по стягненню дебіторської заборгованості підприємству і виявленню претензій кредиторів з повідомленням останніх про ліквідацію підприємства.

Ліквідаційна комісія (орган, що провадить ліквідацію) оцінює наявне майно ліквідовуваного підприємства і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс і подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію.

Претензії кредиторів до ліквідовуваного підприємства задовольняються з майна цього підприємства. При цьому в першочерговому порядку задовольняються борги перед бюджетами і компенсуються витрати на відновлення природного середовища, якому завдало шкоди ліквідоване підприємство.

Претензії, виявлені і заявлені після закінчення строку, встановленого для їх заяви, задовольняються з майна підприємства, що залишилось після задоволення першочергових претензій, виявлених претензій, а також претензій, заявлених у встановлений строк.

Претензії, не задоволені, за браком майна, вважаються погашеними. Погашеними вважаються також претензії, які не визнані ліквідаційною комісією (органом, що провадить ліквідацію), а також при умові, коли кредитори протягом місячного строку від дня одержання повідомлення про повне або часткове невизнання претензій не подадуть позови до суду або державного арбітражу про задоволення вимог.

У разі ліквідації підприємства здійснюється капіталізація почасових платежів, належних з цього підприємства, у зв'язку із заподіянням каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я або із смертю громадянина.

У разі ліквідації підприємства внесок члена трудового колективу видається йому в грошовій формі або цінними паперами після задоволення претензій кредиторів.

Майно, що залишилось після задоволення претензій кредиторів і членів трудового колективу, використовується за вказівкою власника.

У разі реорганізації підприємства його права і обов'язки переходять до правонаступників.

Припинення діяльності підприємства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, поєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації.

Реорганізація підприємства відбувається за рішенням вищого органу підприємства.

При реорганізації підприємства вся сукупність прав та обов'язків підприємства переходить до його правонаступників.

З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами підприємства. Ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її призначення публікує інформацію підприємства в одному з офіційних (республіканському і місцевому) органів преси із зазначенням строку подачі заяв кредиторами своїх претензій, оцінює наявне майно підприємства, виявляє його дебіторів і кредиторів та розраховується з ними, вживає заходів до оплати боргів підприємства третім особам, а також його учасникам, складає ліквідаційний баланс та подає його вищому органу підприємства або органу, що призначив ліквідаційну комісію.

Грошові кошти, що належать підприємству, включаючи виручку від розпродажу його майна від ліквідації, після розрахунків по оплаті праці працівників, які працюють на умовах найму, та виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством та іншими кредиторами, розподіляються між учасниками підприємства у порядку і на умовах, передбачених цим Законом та установчими документами у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію.

Майно, передане підприємству учасниками у користування, повертається у натуральній формі без винагороди.

У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості підприємства, його грошові кошти не підлягають розподілу між учасниками до вирішення цього спору або одержання кредиторами відповідних гарантій.

Поряд з іншими нормативними актами питання ліквідації підприємства регулює розділ VII Закону України від 27.03.91 р. № 887-XII Про підприємства в Україні. Так, ліквідація підприємства провадиться за рішенням власника, за рішенням власника та за участю трудового колективу чи органу, уповноваженого створювати такі підприємства, або за рішенням суду чи арбітражного суду. Ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником чи уповноваженим ним органом. За їх рішенням ліквідація може провадитись самим підприємством в особі його органу управління. Ліквідаційна комісія або інший орган, який провадить ліквідацію підприємства, вміщує в офіційній пресі за місцезнаходженням підприємства публікацію про його ліквідацію та про порядок i строк заявлення кредиторами претензій. Поряд з цим ліквідаційна комісія (орган, що провадить ліквідацію) оцінює наявне майно ліквідовуваного підприємства, провадить роботу зі стягнення дебіторської заборгованості підприємству, розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс i подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), за винятком тих організацій, які повністю утримуються за рахунок бюджету i не займаються підприємницькою діяльністю. Майно, що залишилось після задоволення претензій кредиторів i членів трудового колективу, використовується за вказівкою власника. Підприємство вважається ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.

Якщо у підприємства на момент ліквідації залишилася непогашена кредиторська заборгованість, вона підлягає зарахуванню до складу валових доходів i відображається в рядку 5.1 додатка Д до декларації про прибуток підприємства.

Підприємство отримало фінансову допомогу на зворотній основі та не повернуло до моменту ліквідації, воно повинно на цю суму збільшити валовий дохід

На суми виданих, але не погашених до моменту ліквідації векселів необхідно збільшити валовий дохід

Якщо у підприємства немає збитків, тобто воно працює прибутково, то при ліквідації воно повинно повернути, щонайменше, всі внески до статутного фонду своїх власників (учасників). Особливо цікаво, з точки зору процедури повернення, коли власником (учасником) є нерезидент. У випадках неповернення внеску до статутного фонду якомусь власнику (учаснику) потрібно оподаткувати суму внеску податком на прибуток.

Якщо у підприємства - продавця товарів (робіт, послуг) є безнадійна заборгованість, воно має право зменшити суму валового доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) - рядок 17 декларації про прибуток підприємства. Але зазначене зменшення здійснюється лише у випадку, коли платник податку звернувся із заявою до суду (арбітражного суду) щодо стягнення заборгованості з такого покупця та є відповідне рішення суду (арбітражного суду).

Слід з'ясувати, чи не включило підприємство до складу валових витрат суми безнадійної дебіторської заборгованості, що виникли в 1995-1996 р., термін позовної давності яких минув. Відповідно до листа ДПА України від 28.09.99 р. № 8146/5/15-1116 суми такої безнадійної заборгованості не підлягають включенню до валових витрат. Також не підлягають включенню до валових витрат суми безнадійної дебіторської заборгованості, що виникли після 01.07.97 р., термін позовної давності за якими не минув.

Якщо у підприємства є значні суми дебіторської заборгованості, а листування (правові документи) між сторонами свідчить про перевідступлення права вимоги заборгованості (тим більше якщо третя сторона є пов'язаною особою для підприємства, що ліквідується), це повинно бути належним чином відображено в податковому та бухгалтерському обліку як у підприємства, що ліквідується, так i у третьої сторони.

Якщо у підприємства в балансі відображались фінансові вкладення, потрібно звернути увагу на те, чи повернено їх підприємству при ліквідації. У разі неповернення - за рахунок яких джерел їх списано (чи не збільшено валових витрат на суму таких фінансових вкладень). Якщо внаслідок ліквідації платник податку - власник корпоративних прав отримує на свою частку кошти або майно, а вартість їх перевищує балансову вартість таких корпоративних прав, то сума перевищення включається до валового доходу такого платника відповідно до пп. 7.8.8 П. 7.8 ст. 7 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств.

=========================
1