Продуктивність праці робітників торговельного підприємства:


Методи оцінки та резерви зростання

Найбільш загальним та універсальним показником, який відо­бражає ефективність використання трудових ресурсів (персоналу) підприємства є продуктивність праці робітників.

В загальному розумінні продуктивність праці характеризує її результативність (плідність), тобто оцінює результат праці, отриманий на одиницю витрат, пов'язаних з використанням трудових ресурсів підприємства. У вузькому розумінні рівень продуктивності праці ви­значається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що вироб­ляються одним працівником за одиницю робочого часу (годину, змі­ну, добу, місяць, квартал, рік) або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання робіт чи послуг).

Різноманітність підходів до визначення результату праці в торгів­лі та оцінки розмірів використаних трудових ресурсів обумовила формування системи показників продуктивності праці, відображеної на рис.

Методи вимірювання та показники продуктивності праці робітників торговельного підприємства.

Найбільш розповсюдженим показником продуктивності праці ро­бітників торговельного підприємства є виробок, який визначається середнім розміром товарообігу на одного працівника підприємства:

Де П - середня виробка на одного працівника, грн;

Т - розмір товарообігу за період у фактичних цінах, грн;

N - середньоспискова чисельність робітників підприємства, чол.

Цей показник характеризує обсяг товарообігу, реалізованого од­ним робітником підприємства торгівлі за певний проміжок часу.

Незважаючи на широке використання та простоту розрахунку, рі­вень та динаміка цього показника не дозволяє повною мірою відтво­рити рівень продуктивності праці та його зміну, провести порівняль­ний аналіз.

Він не враховує трудомісткості реалізації окремих товарних груп, зрушень в структурі товарообігу та змін в трудомісткості продажу то­варів. Крім того, в умовах інфляції зростання обсягу товарообігу від­бувається не в результаті зростання фізичної маси товарів, що реалі­зуються, а в зв'язку зі зміною рівня цін на товари.

З метою нейтралізації означених недоліків для дослідження ди­наміки продуктивності праці доцільно додатково використовувати на­ступні показники:

1 Продуктивність праці в порівняльних цінах:

Де Пп - середній виробіток на одного працівника у порівняльних цінах, грн;

Т - товарооборот у фактичних цінах, грн;

П - середньоспискова чисельність робітників підприємства, осіб;

Іц - індекс зміни цін даного періоду порівняно з базовим періо­дом.

Розрахунок цього показника дозволяє нейтралізувати вплив фак­тору зміни цін на значення показника продуктивності праці.

2 Продуктивність праці в порівняльних цінах на один людино-день:

Де Пп - обсяг товарообороту в порівняльних цінах на один відпрацьований людино-день, грн;

Т - обсяг товарообороту у фактичних цінах, грн;

ІЦ - індекс зміни цін даного періоду порівняно з базовим періодом;

N - середньоспискова чисельність робітників підприємства, осіб;

T - фонд відпрацьованого часу одним робітником, дн;

(nt) - загальні трудові витрати за період, люд. Дн.

Цей показник дозволяє отримати розмір обсягу товарообороту, що виробив у середньому один працівник торговельного підприємства за один день. Продуктивність праці на один відпрацьований людино-день, як і попередній показник, враховує дію цінового фактора впро­довж періоду, а також вплив зміни режиму роботи торговельного під­приємства (кількості робочих днів у періоді).

Значення цього показника зростає при необхідності порівняння рівня продуктивності праці за періоди, протягом яких торговельне підприємство працювало різну кількість робочих днів та годин (в зв'язку з ремонтом, вимушеним закриттям, реорганізацією тощо).

3 Продуктивність праці в порівняльних цінах та структурі това­рообігу:

Де Птр - обсяг товарообороту у порівняльних цінах на одного робіт­ника, скоригований на коефіцієнт трудомісткості реалізації товарів, грн;

Т, - обсяг товарообороту у фактичних цінах, отриманий від продажу і-ї групи товарів або і-м відділом магазину, грн;

Іц - індекс росту цін цього періоду порівняно з базовим періо­дом;

N - середньоспискова чисельність робітників торговельного підприємства, чол;

КТі - коефіцієнт трудомісткості реалізації і-ї товарної групи або трудомісткість реалізації товарів і-м відділом магазину;

Коефіцієнт трудомісткості розраховується за формулою:

Де tі - час на реалізацію і-ї товарної групи вартістю одна грн. Або на реалізацію і-м відділом магазину товарів на одну грн.;

T - середній розмір часу на реалізацію магазином товарів вар­тістю одну грн., Сек.

Розрахунок продуктивності праці на базі оцінки трудомісткості реалізації окремих товарних груп дозволяє порівнювати рівень про­дуктивності праці при зміні в структурі товарообігу, по товарних від­ділах одного підприємства та кількох підприємств аналогічного про­філю. Незважаючи на певну неточність розрахунку трудомісткості, практичне використання даного показника дозволяє отримати певне уявлення про вплив структурного фактора та його значення.

4 Продуктивність праці по реалізації одиниці товару:

Де Кі - кількість натуральних або умовно-натуральних одиниць реалізації і-го товару;

Ni - чисельність робітників підприємства, зайнятих реалізацією і-го товару;

T - фонд відпрацьованого часу одним робітником (днів або годин);

Цей показник продуктивності є натуральним, оцінює продуктив­ність не в грошовому вимірі, а як кількість одиниць товару, яку реа­лізує один працівник за період оцінки.

У торгівлі використання цього показника продуктивності доціль­не в підприємствах та товарних відділах, що реалізують складні по­бутові, мірні або штучні товари (тканини, бакалія, хліб та інше) при наявності відповідного інформаційного забезпечення.

5 Продуктивність праці в порівняльних цінах на одиницю торгово-оперативного персоналу:

Де nоп - чисельність торгово-оперативного персоналу;

ПВоп - питома вага торгово-оперативного персоналу, в долях одиниці.

Застосування цього показника дозволяє врахувати вплив на рівень продуктивності праці змін в складі персоналу підприємства.

Усі розглянуті вище показники продуктивності праці в якості ре­зультату праці використовують обсяг реалізації товарів у вартісному або натуральному вимірі. Витрати праці оцінюються кількістю робіт­ників чи обсягом відпрацьованих людино-годин.

При оцінці результатів та затрат праці можуть використовуватися й інші показники.

Для визначення рівня продуктивності праці окремих категорій працівників можуть використовуватися також: кількість покупців, тонно-кілометраж перевезень, обсяг фасування, кількість оброблених або перевірених документів, об'єм вивезення сміття тощо.

Затрати праці на реалізацію продукції можуть характеризуватися не лише кількістю робітників та числом відпрацьованого часу, а й:

- обсягом коштів на оплату праці та стимулювання персоналу;

- обсягом загальних витрат на утримання трудових ресурсів.

Розглянуті показники також можуть застосовуватися при оцінці рівня продуктивності праці.

В плануванні та аналізі продуктивності праці використовуються також обернені показники продуктивності праці, які характеризують трудомісткість діяльності - трудовитрати на досягнення одиниці ре­зультату (товарообігу). Вони можуть обчислюватися як обернена ве­личина в усіх формулах, що були розглянуті.

В процесі оцінки показників продуктивності праці працівників торговельних підприємств необхідно враховувати:

1 Поняття продуктивність праці застосовується до всіх категорій та професій працівників торговельного підприємства. Але враховуючи відмінності, які існують між виміром результатів праці окремих катего­рій працівників, доцільно використовувати узагальнюючі показники продуктивності праці для оцінки ефективності праці усього персоналу та допоміжні спеціальні показники продуктивності для оцінки рівня про­дуктивності праці окремих категорій персоналу.

2 Продуктивність праці на торговельному підприємстві характе­ризує затрати тільки живої праці працівників.

3 В системі показників оцінки ефективності господарсько-фінансової діяльності торговельного підприємства продуктивність праці відіграє допоміжну роль, оскільки характеризує лише один ас­пект діяльності - рівень використання персоналу.

Зростання продуктивності праці в торгівлі є одним з факторів зро­стання обсягів товарообігу та прибутків торговельного підприємства.

Поряд з показником продуктивність праці для характеристики праці робітників використовується такий термін, як ефективність праці.

Ефективність праці є більш широким поняттям, яке враховує не лише кількісні результати діяльності торговельного підприємства (обсяг товарообігу, кількість покупців), а й якісні досягнення: якість торговельних послуг, ступінь задоволення споживчого попиту, витра­ти часу та коштів населення на придбання товарів, імідж підприємст­ва.

Хоча ці показники важко оцінити кількісно, їх врахування є не­обхідною умовою об'єктивної оцінки кінцевого результату праці робі­тників підприємств торгівлі.

Будь-яке торговельне підприємство зацікавлене в зростанні про­дуктивності та ефективності праці робітників, оскільки це дозволяє скорочувати витрати живої праці (робочого часу) на одиницю продук­ції (робіт, послуг) підприємства, нарощувати обсяги товарообігу без зміни чисельності працюючих. Вплив продуктивності праці не обме­жується лише обсягом товарообігу, а має більш широку сферу впли­ву. Типові наслідки зміни рівня продуктивності праці відображені у табл. 1.

Таблиця 1.

Вплив продуктивності праці на ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства

Наслідки

Зниження продуктивності праці

Підвищення продуктивності праці

- втрата позицій на ринку;

- зниження ефективності використання ресурсів;

- підвищення конкурентоспро­можності;

- підвищення ефективності

Продовження таблиці 1.

- зниження ефективності використання виробничих потужностей;

- втрата обсягу товарообороту;

- підвищення рівня витрат обігу;

- зниження рентабельності господарської діяльності та рентабельності трудових ресурсів.

Використання ресурсів ;

- зростання рівня використання виробничих потужностей;

- підвищення обсягів товарообороту;

- зниження рівня витрат обороту;

- підвищення рентабельності господар­ської діяльності та рентабельності трудових ресурсів.

Зростання продуктивності праці може бути забезпечене при вико­нанні наступних умов:

1 Зростання результатів праці при зниженні витрат праці:

2 Зростання результатів праці при стабільних витратах праці:

3 Сталість результатів при зниженні витрат праці:

4 Темпи росту результатів випереджають темп росту витрат праці:

5 Темпи зниження результатів нижчі за темпи зниження витрат:

Де Р - результати праці;

Вп - витрати праці.

Пошук та мобілізація резервів зростання продуктивності праці потребує чіткої класифікації факторів, що визначають її рівень.

Залежно від можливостей впливу підприємства та врахування в практичній діяльності факторів зростання продуктивності праці, їх поділяють на 2 групи - зовнішні та внутрішні.

До складу зовнішніх факторів входять:

1 Загальноекономічні фактори, які визначають загальні умови зростання продуктивності праці всіх підприємств: політичний устрій, макроструктури! Зрушення в суспільстві, стадія життєвого циклу країни, розвиток науково-технічного прогресу та використання його досягнень, освітянський та кваліфікаційний рівень населення, рівень інфляції, рівень матеріального добробуту населення тощо.

2 Галузеві фактори, що обумовлюють рівень продуктивності праці в окремій галузі порівняно з іншими: спеціалізація галузі, ста­дія життєвого циклу, сталість попиту на продукцію (послуги) галузі, рівень розвитку виробництва товарів, кон'юнктура споживчого ринку, динаміка грошових доходів населення, ступінь впровадження в галузь досягнень науково-технічного прогресу тощо.

Хоча торговельне підприємство не може активно впливати на пе­релічені фактори, воно має враховувати їх в своїй діяльності, перш за все - при розробці перспективних програм розвитку.

Більш практичне значення з точки зору мобілізації наявних ре­зервів мають внутрішні фактори зростання продуктивності праці.

Залежно від характеру впливу в їх складі виділяють наступні групи факторів:

- організаційні фактори;

- технічні фактори;

- технологічні фактори;

- економічні фактори;

- соціальні фактори.

Перелік та вплив факторів кожної групи наведено у табл.

Змінений внутрішніх факторів та характеру їх впливу на рівень продуктивності праці дозволяє знайти й оцінити наявні резерви зростання продуктивності праці та організувати роботу щодо їх мобілізації.

Забезпечення зростання продуктивності праці пов'язане, як пра­вило, з необхідністю понесення певних витрат - на купівлю нового обладнання, підвищення рівня оплати праці, проведення ремонту та обладнання об'єктів соціальної сфери, оплату розробки нових техно­логій, навчання персоналу, збільшення частки прибутку, що спожи­вається, тощо.

Доцільність їх проведення визначається шляхом розрахунку чис­того прибутку, отриманому завдяки цим заходам. При цьому слід враховувати всі можливі наслідки впливу - зміни товарообороту, об­сягу та рівня доходу, поточних витрат (збільшення та зменшення по окремих групах).

Таблиця 2.

Характеристика внутрішніх факторів зростання продуктивності праці торговельного підприємства

Група фак­торів

Перелік факторів

Характер впливу на зростання продуктивності праці

1 Організа­ційні факто­ри

Поглиблення спеціалізації, змен­шення широти асортименту

Зменшення часу на обслугову­вання одного покупця.

Вдосконалення системи управ-ління на підприємстві

Скорочення апарату управ-ління.

Введення прогресивних форм орга­нізації праці Забезпечення ритмічності постачан­ня та реалізації товарів

Ліквідація невиробничих втрат робочого часу.

2 Технічні фактори

Підвищення рівня механізації та автоматизації праці

Підвищення ступеня викорис-тання наявної техніки та обладнання

Заміна обладнання більш по-туж­ним та прогресивним

Скорочення часу виконан-ня відповідної операції, покра­щення умов праці.

Продовження таблиці 2.

3 Техноло­гічні факто­ри

Удосконалення торговельно-техно­логічного процесу та технології проведення окремих операцій (ван­тажних, складських, фасувальних, касових тощо)

Ліквідація втрат часу, під-ви­щення швидкості та знижен-ня трудомісткості виконання окремих операцій.

Впровадження прогресивних форм обслуговування покупців

Зниження часу обслуговування одного покупця.

4 Економіч­ні фактори

Зростання обсягів товарообороту

Відносне скорочення апарату управління та допоміжного персоналу.

Зростання якості товарів та широ­ти асортименту (взаємо-замінюючих та доповнюючих товарів)

Зростання коефіцієнта завер­шеності покупки.

Зростання вартості покупки одного покупця.

Скорочення апарату управління та допоміжного персоналу

Скорочення чисельності персо­налу і витрат на його утримання.

Удосконалення методів плану-вання та контролю

Удосконалення систем оплати та стимулювання праці

Посилення матеріальної моти­вації до праці.

Удосконалення форм організації трудових відносин (контракт, акорд, підряд, неповний робочий день та інше)

Застосування систем участі в при­бутках та капіталі

=========================
1